перемахувати
ПЕРЕМА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕМАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., розм.
1. Перестрибувати через що-небудь, стрибати, долаючи якусь перепону.
Вони легко перемахнули через височенний паркан з густим цвяховинням по верху (Смолич, II, 1958, 89);
Марія Осипівна стрибнула на колесо й в одну мить перемахнула в кузов (Кучер, Трудна любов, 1960, 207).
2. Швидко долати який-небудь простір, переправлятися через якусь перепону.
В ту ж мить бахнув постріл, а натовп з криком і з зойками зрушився й шарахнувся геть.. Вигін перемахнувши, кидались просто в двори — у ворота, через тини, через замети (Головко, II, 1957, 344);
Серце стислось На думку про оту страшенну відстань, Яку ми просто так перемахнули… (Рильський, III, 1961, 299);
// перен. Швидко переключатися з чого-небудь на щось інше.
— Починаю хрестити дитину по всім правилам.., читаю та співаю! Дивлюсь, — вже близько кінець. Я перемахнув для поважності на молебінь, давай вичитувати один, потім другий (Н.-Лев., І, 1956, 124).
Словник української мови (СУМ-11)