перемигнутися

ПЕРЕМИГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до переми́гуватися.

Змотавсь [Юхим] у двір чогось, біля загонів з воловиком про щось перемигнувся (Головко, II, 1957, 282);

*Образно. Зоря з зорею перемигнутися не вспіє, — Як я поломенію (Тич., І, 1957, 48).

Значення в інших словниках

1. перемигнутися — перемигну́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перемигнутися — -нуся, -нешся, док. Однокр. до перемигуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перемигнутися — ПЕРЕМИГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до переми́гуватися. Змотавсь [Юхим] у двір чогось, біля загонів з воловиком про щось перемигнувся (А. Головко); * Образно. Зоря з зорею перемигнутися не вспіє, – Як я поломенію (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
4. перемигнутися — ПЕРЕМО́РГУВАТИСЯ розм., ПЕРЕМИ́ГУВАТИСЯ розм. — Док.: переморгну́тися, перемигну́тися. Заробітчани проміж себе перезираються, переморгуються (К. Гордієнко); Негр, перемигнувшись з матросом, подався кудись у бік ставка (О. Гончар).  Словник синонімів української мови