перемітка
ПЕРЕ́МІТКА, и, ж., діал. Вид жіночого головного убору; намітка.
[Анна:] Яка мені нині погань снилася,.. ніби мене до шлюбу вбирають, а в саме біле: білі черевики, білу спідницю, білу перемітку… (Фр., IX, 1952, 109);
Сама Аниця.. убралася в новий, великодній сардак, у перемітку та й у чоботи (Март., Тв., 1954, 44).
Словник української мови (СУМ-11)