перенаселений
ПЕРЕНАСЕ́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до перенасели́ти.
Ні, панове мальтузіанці, не переповнена планета людьми, не перенаселена (Довж., III, 1960, 69);
// перенасе́лено,
безос. присудк. сл. — Все ж я не такою уявляв собі Європу, — признався Козаков. — Думав, що тут суцільні міста і села, де з людьми не розминешся, — так скрізь перенаселено (Гончар, III, 1959, 13).
2. у знач. прикм. Густо населений, із зайвим населенням.
Перенаселена квартира.
Словник української мови (СУМ-11)