перенатужений
ПЕРЕНАТУ́ЖЕНИЙ, а, е, рідко.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до перенату́жити.
2. у знач. прикм. Те саме, що перенапру́жений 2.
Природа почала допоминатися свойого права, перенатужені нерви почали відмовляти послуху, бажали спочинку (Фр., VI, 1951, 375).
Словник української мови (СУМ-11)