перенятий
ПЕРЕНЯ́ТИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до переня́ти.
Наші діти у свою чергу додають до перенятої від нас мови.. того, що їм за свого життя довелося навчитися (Мирний, V, 1955, 308);
Вовкун кинувся до нього, перенятий страшенною тривогою, — він думав, що Гава вбитий (Фр., III, 1950, 397);
*Образно. Доганяємо їх, доганяєм, як коня, що вітрами перенятий (Тич., І, 1957, 163).
Словник української мови (СУМ-11)