Словник української мови в 11 томах

переозброювати

ПЕРЕОЗБРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕОЗБРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех.

1. Озброювати заново, по-іншому, забезпечувати новою зброєю.

Вільгельм І збільшив армію і почав її переозброювати, готуючись до війни (Нова іст., 1956, 203).

2. перен. Постачати новими засобами виробництва.

Розвиток важкої промисловості в нашій країні дав змогу переозброїти сільське господарство, зробити його найбільш крупним і найбільш механізованим у світі (Колг. Укр., 2, 1954, 2);

Треба було переозброїти новою технікою всю нафтову промисловість (Донч., II, 1956, 140).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. переозброювати — переозбро́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. переозброювати — див. переробляти  Словник синонімів Вусика
  3. переозброювати — -юю, -юєш, недок., переозброїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Озброювати заново, по-іншому, забезпечувати новою зброєю. 2》 перен. Постачати новими засобами виробництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переозброювати — ПЕРЕОЗБРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕОЗБРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., кого, що. 1. Озброювати заново, по-іншому, забезпечувати новою зброєю. Вільгельм І збільшив армію і почав її переозброювати, готуючись до війни (з навч. літ.). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах