переозброєння
ПЕРЕОЗБРО́ЄННЯ, я, с. Дія за знач. переозбро́їти і переозбро́їтися.
Фашизм зміцнився і зумів провести переозброєння Німеччини за допомогою американських і англійських монополій, які розглядали його як ударну силу антикомунізму (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 17);
Технічне переозброєння — найбільш ефективна форма впровадження найновіших досягнень науково-технічного прогресу на діючих підприємствах (Ком. Укр., 2, 1966, 27);
*Образно. Знаменний перелом, що стався в творчості Рильського початку 30-х років, виявився насамперед в ідейному переозброєнні поета, в докорінній зміні його ставлення до дійсності (Іст. укр. літ., II, 1956, 127).
Словник української мови (СУМ-11)