перепелиний
ПЕРЕПЕЛИ́НИЙ, а, е. Прикм. до пе́репел.
Онися цілу пелену назбирала утячих та перепелиних яєць (Морд., І, 1958, 110);
Внизу в воді зорі одбилися… Вдалині на луках — туман хвилями. І десь у траві — перепелиний крик (Головко, І, 1957, 207);
// Такий, в якому використовуються перепели.
Ціла вічність була такою. Апетитний кок-чай, співці, перепелині бої — все, чим заповнювалося нехитре буття чайхан, раптом пішло в розлад з ритмом серця, з новим тривожним і манливим хвилюванням (Ле, Міжгір’я, 1953, 21);
// Стос. до розведення перепелів.
Перша в Сибіру перепелина ферма створена при Кемеровській інкубаторно-птахівничій станції (Веч. Київ, 17.VІ 1968, 4);
// Який полює на перепелів.
По виноградниках, у росяній долині, Ходили ми утрьох — стрільці перепелині (Рильський, III, 1961, 158).
Словник української мови (СУМ-11)