перепелячий
ПЕРЕПЕЛЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до пе́репел.
Згори лине жайворонкова пісня: доноситься голос, як срібний дзвіночок.. Перериває його перепелячий крик, зірвавшись угору (Мирний, II, 1954, 31);
// Пригот. з м’яса перепела.
І я почував, як разом з перепелячою юшкою вливається в моє тіло витрачена в дорозі сила й бадьорість (Сміл., Сашко, 1957, 147).
Словник української мови (СУМ-11)