переплутуватися
ПЕРЕПЛУ́ТУВАТИСЯ, ується, недок., ПЕРЕПЛУ́ТАТИСЯ, ається, док.
1. Сплітатися між собою, безладно сплутуватися одне з одним або з чим-небудь.
Голі вузлуваті горіхи та буки переплутувалися гіллям (Тулуб, Людолови, І, 1957, 336);
*Образно. На заході сонце зрівнялося з лісом і котилося нижче, по всьому лісу переплуталося косе проміння (Ю. Янов., І, 1954, 286);
// Перехрещуватися (про сліди, стежки і т. ін.).
На снігу чітко викарбувався слід від підошов, який переплутувався з слідами двох лиж (Донч., IV, 1957, 443);
Між осик білих по траві стежки навхрест переплутались (Головко, І, 1957, 107);
// перен. Зливатися (про звуки).
Мелодії сиплються, переплутуються в якомусь хаотичному безладді (Н.-Лев., III, 1956, 305).
2. Приходити в безлад, перемішуватися.
Дараба рвонулася вперед, аж ледве Тимофій скочив.. Увесь світ зачав крутитися довкола мене! В якімось дивнім танці переплутувалися знайомі контури гір, і я не міг пізнати, де що стоїть (Хотк., II, 1966, 388);
[Кирило:] Далі зими ще довші будуть: перед кінцем світу усе переплутається… (Кроп., II, 1958, 10);
І дивно — не прочитав [Давид] заголовка: літери якось переплутались (Головко, II, 1957, 100);
*Образно. В стомленій хворій уяві переплуталися всі шляхи-дороги цілого світу (Довж., І, 1958, 293).
Все переплу́талось [у голові́ (в думка́х і т. ін.)] — все втратило ясність, стрункість, стало безладним.
У голові все переплуталося, пішло колесом, наче після чаду та диму… (Мирний, І, 1954, 359);
В думках усе переплуталося, і дівчина не в силі була сама розібратися в тій плутанині (Жур., Вечір.., 1958, 217).
3. тільки недок. Пас. до переплу́тати.
Словник української мови (СУМ-11)