переповивати
ПЕРЕПОВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПОВИ́ТИ, перепов’ю́, перепов’є́ш і перепови́ю, перепови́єш, док., перех. Повивати ще раз, повторно або заново, по-іншому.
Домаха зразу заходилася переповивати свого Савку (Смолич, Мир.., 1958, 178);
Швиденько переповивши маленького, вибігла [молодиця] з ним на вулицю (Речм., Весн. грози, 1961, 403);
Заплакав Петрик, треба було його переповити (Стельмах, II, 1962, 251).
Словник української мови (СУМ-11)