перепрягати
ПЕРЕПРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПРЯГТИ́, пряжу́, пряже́ш, док., перех.
1. Запрягати ще раз, повторно або заново, по-іншому.
[Мартин:] Панича везе в город тройкою з дзвінком, і ззаду табун лошат буде бігти? Зараз мені перепряжи!! (К.-Карий, І, 1960, 328);
Фурман та Жегмонт взялися за карету, перепрягли коней, розчистили під колесами грязюку (Рибак, Помилка.., 1956, 239).
2. Змінювати, замінювати коня або коней, запрягаючи в екіпаж.
Все тіло нило від восьмидобового трясіння без сну й відпочинку, з півгодинними зупинками на поштових станціях, поки перепрягали коні (Тулуб, В степу.., 1964, 23);
Тільки що перепрягли коні і всі почали сідати, як до самого вагона прикатав гарненький фаетон (Н.-Лев., І, 1966, 151).
Словник української мови (СУМ-11)