Словник української мови в 11 томах

переродженець

ПЕРЕРО́ДЖЕНЕЦЬ, нця, ч., зневажл. Той, хто ідейно, політично, морально переродився, зрадив передові ідеї, відрікся від революційного світогляду під впливом реакційної ідеології.

В 1909 році Ленін випускає у світ свою геніальну працю "Матеріалізм і емпіріокритицизм", в якій він викрив переродженців у галузі теорії марксизму і відстояв теоретичні основи більшовицької партії (Рад. Укр., 6.VІІІ 1949, 2).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. переродженець — переро́дженець іменник чоловічого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. переродженець — див. зрадник  Словник синонімів Вусика
  3. переродженець — -нця, ч., зневажл. Той, хто ідейно, політично, морально переродився, зрадив свої ідеї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переродженець — ПЕРЕРО́ДЖЕНЕЦЬ, нця, ч., зневажл. Той, хто ідейно, політично, морально переродився, зрадив тій чи іншій ідеї, відрікся від попередніх світоглядних позицій. Навіщо ж лити воду на млин всіляких стиляг та переродженців? (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах