переряджений
ПЕРЕРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переряди́ти.
— Та й довго ви як загулялися сьогодні, — привітала вона його, вимитого, перерядженого у щоденний одяг (Мирний, IV, 1955, 149);
І хоч усі знали, що вона дівка, та переряджена по-хлоп’ячи, та взивали її Іванькою, і жартували з нею (Кв.-Осн., II, 1956, 454).
Словник української мови (СУМ-11)