переснований
ПЕРЕСНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переснува́ти.
Сукався й сукався дощ у тисячі веретен.. Весь степ був переснований сивою пряжею (Гончар, III, 1959, 184);
Переснованою жилами рукою схопив [Хома Микитович] телефонну трубку (Грим., Незакінч. роман, 1962, 297);
// пересно́вано, у знач. присудк. сл.
Ой братику рідненький, Снився мені сон дивненький, А що наше подвір’ячко Чорним шовком пересновано (Нар. лірика, 1956, 363).
Словник української мови (СУМ-11)