перестріватися
ПЕРЕСТРІВА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕСТРІ́ТИСЯ і ПЕРЕСТРІ́НУТИСЯ, і́неться, док., діал. Зустрічатися.
Хома ходив, як ніч, нічого й не говорив до Хими; мовчала й Хима, та думи їх близесенько літали коло одного осередка, перестрівались та, здавалось, розмовляли межи собою… (Коцюб., І, 1955, 90);
Першого дня нічого не перестрілося війську козацькому (Вовчок, І, 1955, 332);
— Знову розійшлися наші дороги. Тільки, дивися, ще, мабуть, перестрінуться вони (Жур., Дорога.., 1948, 218).
Словник української мови (СУМ-11)