пересування
ПЕРЕСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пересува́ти, пересу́нути і пересува́тися, пересу́нутися.
Корпус ручного електрифікованого інструмента має опорні панелі, щоб при пересуванні по оброблюваній поверхні він мав опору (Стол.-буд. справа, 1957, 168);
Перебудова партійних організацій на селі супроводжувалась пересуванням кадрів партійних робітників з міст і районних центрів у колгоспи (Укр. іст. ж., 1, 1960, 4);
Коріння рослин перешкоджає пересуванню пісків (Фіз. геогр., 5, 1956, 111);
Дорогою війни йшли вдалині силуети машин і гармат. До них [Івана та Уляни] долинала нічна музика таємних пересувань, чи то їм здавалось, поки вони не поснули (Довж., І, 1958, 354).
За́соби пересува́ння — транспортні засоби.
Доки десь там штабні писарі сушили собі голови, як оформляти в паперах передачу капітулюючими військами нашій армії засобів пересування.., сірі від дорожньої кіптяви піхотинці з радісним галасом накинулися на остовпілих кавалеристів (Гончар, III, 1959, 70).
Пересува́ння на́голосу — перенесення наголосу з одного складу на інший у певних формах слова.
Пересування наголосу в двоскладових формах родового (знахідного) відмінка займенників, керованих прийменниками, відбувається у випадках: мене́, тебе́, себе́, але: у ме́не, у те́бе, у се́бе (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 509).
Словник української мови (СУМ-11)