пересічений
ПЕРЕСІ́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до пересі́кти.
Сонце має суцільний спектр,.. пересічений темними лініями вбирання (Наука.., 2, 1957, 12).
2. у знач. прикм. Укритний ярами, долинами, горбами і т. ін. (про місцевість).
На дуже крутих схилах з пересіченим рельєфом дерева висаджують у спеціально виготовлені лунки (напівтераси), розміщені шаховим порядком (Колг. Укр., 5, 1962, 35);
— Ми повинні вміти добре маневрувати в горах, по пересіченій місцевості (Гончар, III, 1959, 97).
Словник української мови (СУМ-11)