перетерти —
перете́рти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
перетерти —
див. перетирати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перетерти —
Перете́рти, див. перетира́ти
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
перетерти —
ПЕРЕТЕ́РТИ див. перетира́ти.
Словник української мови у 20 томах
перетерти —
перете́рти вул. переговорити (м)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
перетерти —
Тру, -треш, док. Переговорити; поговорити про справу. З ним треба серйозно перетерти про Рому (А. Дністровий).
Словник сучасного українського сленгу
перетерти —
(-тру, -треш) док., що, про що; бізн., крим., мол. Обговорити якесь питання. Рано чи пізно — з ним треба серйозно перетерти про Рому <...> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).
Словник жарґонної лексики української мови
перетерти —
перебира́ти (перетира́ти) / перебра́ти (перете́рти) язико́м (язика́ми) кого, що, несхв. Детально обговорювати, всебічно оцінювати кого-, що-небудь або обмовляти когось. Молодиці перебрали язиком усіх дівчат на селі, пересудили і багатих, і бідних (І.
Фразеологічний словник української мови
перетерти —
ЖУВА́ТИ (роздрібнювати їжу, корм у роті), ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕМИНА́ТИ, ЖМА́КАТИ розм., ЖМАКУВА́ТИ розм.; РОЗЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕТИРА́ТИ (старанно); ЖВА́КАТИ розм., ЖВАКУВА́ТИ рідше (перев. утворюючи певні звуки); КУТУЛЯ́ТИ діал. (через силу, повільно). — Док.
Словник синонімів української мови
перетерти —
Перете́рти, -ся см. перетирати, -ся.
Словник української мови Грінченка