перетолочений
ПЕРЕТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до перетоло́чи́ти.
2. у знач. прикм. Який потолочили, подавили ногами, колесами і т. ін.
Посеред лісу натрапили [хлопці] на незібраний, перетолочений клин жита (Гуц., З горіха.., 1967, 5).
Словник української мови (СУМ-11)