переточувати
ПЕРЕТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПЕРЕТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., перех.
1. Точити ще раз, повторно або заново, по-іншому.
2. Точити, гострити все або багато чого-небудь.
3. Точити надто довго, довше, ніж слід, псуючи щось цим.
Тільки задумаєшся на хвилину, обов’язково станеться якась халепа. От і зараз замріявся, незчувсь, як переточив деталь (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 215).
4. Гризучи, псувати все або багато чого-небудь, усе цілком.
Миші переточили зерно;
// Поступово руйнувати (про дію води, вітру і т. ін.).
Вони [сльози-водоспади], як шашлюки, червоточиною точили цього камінного гіганта, і хто знає, чи не переточать на порохню передчасно… (Ле, Міжгір’я, 1953, 171).
ПЕРЕТО́ЧУВАТИ², ую, уєш, недок., ПЕРЕТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., перех.
1. Перепускати, проціджувати через що-небудь для очищення рідини.
[Марія:] Пора ж мені ще й по хазяйству.. Ходім поможете хоч ви переточить горілку (К.-Карий, І, 1960, 160).
2. діал. Очищати обмолочене зерно, насіння і т. ін., пропускаючи крізь решето, сито і т. ін.
[1-а молодиця:] Гайда з нами полотен білити! [Домаха:] Нема часу. Треба б ось зерно переточити (Кроп., II, 1958, 161).
Словник української мови (СУМ-11)