перетривожитися
ПЕРЕТРИВО́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. Пережити сильну тривогу.
Багато перебув, багато переболів, багато перетривожився, нім дістався до своїх родимих, виплаканих гір (Хотк., II, 1966, 104);
— А я за тебе перетривожилась, — зводить на Романа голубі очі Наталка (Цюпа, Грози.., 1961, 53);
Пропав Стьопка, як у воду впав.. Перетривожилась генеральша. Де Стьопка? Де він дівся?.. (Мирний, II, 1954, 104);
— Вирував? — радісно промовив Чидор. — А я так перетривожився. Аж злякався (Багмут, Щасл. день.., 1959, 243).
Словник української мови (СУМ-11)