перетрухлий
ПЕРЕТРУ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до перетру́хнути;
// У знач. прикм.
З соснового лісу напливали прянкі аромати глиці, перетрухлого дерева, смоли (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 167);
Холодний північний вітер зривав з хат стріхи,.. засівав не зерном, а перетрухлою соломою незасіяне поле (Збан., Сеспель, 1961, 299);
*Образно. Гаряче серце в нас, яке воно гаряче! Бо нагрівається від жару почуття, що викорінює цвіле, гниле, звіряче і перетрухлеє нелюдяне життя (Тич., Зростай.., 1960, 30).
Словник української мови (СУМ-11)