перехилений
ПЕРЕХИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перехили́ти.
В чарку вогнисту з перехиленої пляшки сипалось фіалково-гаряче та сріблясто-зелене вино (Тич., III, 1957, 32);
Сонце висіло ще на середині неба, злегка лише перехилене в один бік (Вільде, На порозі, 1955, 54).
Словник української мови (СУМ-11)