перехотітися

ПЕРЕХОТІ́ТИСЯ, о́четься, док., безос., розм. Перестати хотітися.

Довго йому читав молитву суддя, аж чуприна у Кирила Івановича стала мокра, уже йому хотілося їсти, а то вже й перехотілося, — а той усе читає (Мирний, І, 1954, 162);

— Я в кіно не пішла. — Чого? — А так, перехотілось. В останню мить передумала (Гончар, Тронка, 1963, 51).

Значення в інших словниках

1. перехотітися — перехоті́тися дієслово доконаного виду безос., розм.  Орфографічний словник української мови
2. перехотітися — -очеться, док., безос., розм. Перестати хотітися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перехотітися — ПЕРЕХОТІ́ТИСЯ, о́четься, док., безос., розм. Перестати хотітися. Довго йому читав молитву суддя, аж чуприна у Кирила Івановича стала мокра, уже йому хотілося їсти, а то вже й перехотілося, – а той усе читає (Панас Мирний); – Я в кіно не пішла. – Чого?...  Словник української мови у 20 томах
4. перехотітися — Перехотітися, -хочеться гл. безл. Перехотѣться. --------------- Перехотітися, -четься гл. безл. = перехтітися.  Словник української мови Грінченка