перешіптуватися
ПЕРЕШІ́ПТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. Перемовлятися пошепки.
Ватя з приятельками перешіптувались і все поглядали в вікна на двір (Н.-Лев., IV, 1956, 63);
Зацікавлені, сидять гості, перешіптуються з собою врочисто та очікують молодої та молодого (Коб., І, 1956, 118);
*Образно. Туман на озері білими хвилями прибиває до чорних хащів; очерет перешіптується з осокою, сховавшись у млі (Л. Укр., III, 1952, 213);
*У порівн. Виграють [прапорці] на яскравому сонці всіма барвами райдуги, лопотять на свіжому вітрі, що лине з моря, наче перешіптуються (Кучер, Чорноморці, 1956, 568).
Словник української мови (СУМ-11)