перещеміти

ПЕРЕЩЕМІ́ТИ, ми́ть, док.

1. Закінчити, перестати щеміти (про відчуття болю, викликане зовнішнім подразненням).

Рани перещеміли;

// безос.

В хаті довго і гірко плакала [Маріка], дуючи на червоні пучки, що туди позаходили шпари. Перещеміло, нагрілась — знову до вікна (Вас., II, 1959, 211).

2. перев. у сполуч. із сл. серце, душа і т. ін. Перестати відчувати жаль, тривогу, тугу і т. ін.

Сьогодні тільки вражено наболіле місце. Перещемить, — затихне (Гр., II, 1963, 85);

Перещеміло їй серце, полилась печаль тихіше (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. перещеміти — перещемі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перещеміти — -мить, док. 1》 Закінчити, перестати щеміти (про відчуття болю, викликане зовнішнім подразненням). || безос. 2》 перев. у сполуч. зі сл. серце, душа і т. ін. Перестати відчувати жаль, тривогу, тугу і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перещеміти — ПЕРЕЩЕМІ́ТИ, ми́ть, док. 1. Закінчити, перестати щеміти (про відчуття болю, викликане зовнішнім подразненням). Рани перещеміли; // безос. В хаті довго і гірко плакала [Маріка], дуючи на червоні пучки, що туди позаходили шпари.  Словник української мови у 20 томах
4. перещеміти — Перещеміти, -млю́, -миш гл. Перестать щемѣть. Перещеміло їй серце, полилась печаль тихіше. Левиц. І. 513.  Словник української мови Грінченка