перлина
ПЕРЛИ́НА, и, ж.
1. Одно зерно перлів (у 1 знач.).
В деяких черепашках знаходять дорогоцінні.. перлини (Фіз. геогр., 5, 1956, 59);
Дорогих перлин коштовних Є багато в синім морі (Л. Укр., І, 1951, 372);
Яких тільки камінців не було тут! І червоні, як усмішка, корали, і маленькі зірочки — діаманти, і рідкісні чорні перлини (Ів., Вел. очі, 1956, 77);
*Образно. Немає Мудріших, ніж народ, учителів; У нього кожне слово — це перлина (Рильський, III, 1961, 211);
*У порівн. Краплинки на квітах виблискували й сяяли, мов дорогоцінні перлини (Шиян, Баланда, 1957, 76)
2. чого, перен. Найкращий зразок чого-небудь, найвидатніший мистецький твір і т. ін.
— Її [Італії] чудова дочка, королева моря і перлина землі, Венеція, взяла мене за руку і, як малу заблукану дитину, вивела на вільний світ! (Фр., VIII, 1952, 106);
Українські Карпати нерідко називають зеленою перлиною нашої республіки (Веч. Київ, 13.І 1966, 1);
Окремим виданням Держлітвидав України випускає в світ перлину української класичної драматургії — [п’єсу] «Назар Стодоля» (Літ. газ., 10.І 1961, 1);
Цей хор [«Вічний революціонер»] і тепер користується великою популярністю і є однією з найцінніших перлин золотого фонду революційних пісень (Мист., 6, 1955, 13);
// Дуже вродлива або кохана дівчина, жінка.
І рожу, й лілею, і сонце, й голубку Я все те, здавалось, любив до загину. Тепер не люблю їх, — одну маю любку, Дівчину-рибчину, перлину єдину (Л. Укр., IV, 1954, 79).
Словник української мови (СУМ-11)