персник

ПЕ́РСНИК, а, ч., діал. Перстенець.

— У мене ручки білесенькі, А персники золотесенькі (Чуб., V, 1874, 591);

— Оця хустина — обтирать чоло, Цей персник — люте відганяти зло (Рильський, II, 1960, 271).

Значення в інших словниках

1. персник — пе́рсник іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. персник — -а, ч., діал. Перстенець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. персник — Пе́рсник, -ка; -ники, -ків (зм. від пе́рстень)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. персник — ПЕ́РСНИК, а, ч., діал. Перстенець. – У мене ручки білесенькі, А персники золотесенькі (П. Чубинський); – Оця хустина – обтирать чоло, Цей персник – люте відганяти зло (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах