перський
ПЕ́РСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до пе́рси¹ і Персія.
Сааді — дорогий персам поет.., він чудово висловлює щиро перський дух, і земляки аж надто його полюбляють (Крим., Вибр., 1965, 239);
Він же [Вахтанг VI] переклав з перської мови кілька важливих творів (Видатні вітч. географи.., 1954, 24);
// Належний персам, Персії.
Бій закінчився цілковитим розгромом перського флоту (Іст. стар. світу, 1957, 106);
// Зробл. у Персії, завезений з неї.
Після обіда [обіду] розіслали в залі перські килими (Н.-Лев., IV, 1956, 25);
Юра з мамою вертали додому алеєю перського бузку (Смолич, II, 1958, 11).
Словник української мови (СУМ-11)