першовідкривач

ПЕРШОВІДКРИВА́Ч, а́, ч., книжн. Той, хто перший відкриває нові землі, країни, нові родовища чого-небудь і т. ін.

Ще першовідкривач Камчатки Володимир Атласов.. бачив північний острів Курильського архіпелагу — Алаїд (Видатні вітч. географи.., 1954, 20);

Ім’я першовідкривача кам’яновугільних покладів у Донбасі довго лишалося невідомим (Наука.., 1, 1963, 3);

Є якась непереможна приваблива сила, що вела першовідкривачів у далекі походи, вела мисливців по звіриних стежках, де не ступала людська нога (Собко, Нам спокій.., 1959, 61);

*Образно. Відкриття в поезії, як і в науці, — це життєвий подвиг. Павло Тичина — у почесній лаві першовідкривачів, адже ж він автор небачених до нього взірців поезії, з нечуваними ритмами, інтонаціями (Знання.., 1, 1966, 1).

Значення в інших словниках

1. першовідкривач — першовідкрива́ч іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. першовідкривач — -а, ч., книжн. Той, хто перший відкриває нові землі, країни, нові родовища чого-небудь і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. першовідкривач — ПЕРШОВІДКРИВА́Ч, а́, ч., книжн. Той, хто перший відкриває нові землі, країни, нові родовища чого-небудь і т. ін. Ще першовідкривач Камчатки Володимир Атласов .. бачив північний острів Курильського архіпелагу – Алаїд (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах