першокурсник

ПЕРШОКУ́РСНИК, а, ч. Студент, слухач першого курсу.

Після лекцій вони, студенти-першокурсники фізмату, пішли братися на комсомольський облік (Гончар, IV, 1960, 37);

Розпочалися канікули, студенти старших курсів поїхали на практику, а нас, першокурсників, відпустили на всі чотири сторони (Чаб., За півгодини.., 1963, 8).

Значення в інших словниках

1. першокурсник — першоку́рсник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. першокурсник — -а, ч. Студент, слухач першого курсу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. першокурсник — ПЕРШОКУ́РСНИК, а, ч. Студент, слухач першого курсу. Після лекцій вони, студенти-першокурсники фізмату, пішли братися на .. облік (О. Гончар); Розпочалися канікули, студенти старших курсів поїхали на практику, а нас, першокурсників, відпустили на всі чотири сторони (М. Чабанівський).  Словник української мови у 20 томах