песимістка

ПЕСИМІ́СТКА, и, ж. Жін. до песимі́ст.

«Добрими замірами вимощене пекло», кажуть італьянці, — але не хочеться зарані песимісткою бути (Л. Укр., V, 1956, 256);

[Ніла:] Мені вже ніщо не допоможе. [Гайворон:] І звідки у ваші роки така безнадія? Маріє Романівно, дайте цій милій песимістці на ніч трохи снотворного (Дмит., Дівоча доля, 1960, 42).

Значення в інших словниках

1. песимістка — песимі́стка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. песимістка — и. Жін. до песиміст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. песимістка — ПЕСИМІ́СТКА, и, ж. Жін. до песимі́ст. “Добрими замірами вимощене пекло”, кажуть італьянці [італійці], – але не хочеться зарані песимісткою бути (Леся Українка); [Ніла:] Мені вже ніщо не допоможе. [Гайворон:] І звідки у ваші роки така безнадія?...  Словник української мови у 20 томах