петек
ПЕТЕ́К, а, ч., діал. Свитка.
Бенедьо зняв з себе петек, постелив його на лавку під вікном і ліг спочивати (Фр., V, 1951, 306);
Простора селянська хата.. Над ліжками жердки з веретами й петеком (Галан, І, 1960, 455).
Словник української мови (СУМ-11)