петрівочка
ПЕТРІ́ВОЧКА, и, ж.
1. Пестл. до петрі́вка.
— Тоді твою, доню, проклинала долю — В петрівочку — мала нічка, а я й колихала (Чуб., V, 1874, 563);
// нар.-поет. Постійний епітет на означення ночі у петрівку.
Мала нічка-петрівочка, я всю ніч не спала, Всю нічку не спала, тебе колихала (Укр.. пісні, II, 1955, 230);
Петрівочка-нічка тепленька, ясненька. Мов жемчугом сипле від місяця, ненько (П. Куліш, Вибр., 1969, 402).
2. Петрівчана пісня.
Зберімося, подружечки, заспіваймо петрівочки (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)