печерувати
ПЕЧЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Ловити руками (рибу, раків).
Діти печерували у Боровиці раки, лапаючи руками під камінням (Н.-Лев., II, 1956, 137);
— Будемо щупаків печерувати! — гукає він (Сміл., Крила, 1954, 120).
Словник української мови (СУМ-11)