печінковий

ПЕЧІ́НКОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до печі́нка.

Печінкова клітина, розмножуючись, може дати тільки подібну до себе за формою і фізіологічним значенням печінкову клітину (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 182);

// Який здійснюється печінкою.

Редукція печінкового кровотворення починається з першого дня життя новонародженої тварини і закінчується до сьомого дня (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 83);

// Вигот. з печінки.

Печінковий паштет.

2. Власт. хворому на печінку.

Бліде, з жовтими печінковими плямами обличчя Доцьки здається ще мізернішим від великої, по-молодицьки пов’язаної, чорної, у червоні косиці, хустки (Вільде, Сестри.., 1958, 328).

Значення в інших словниках

1. печінковий — печі́нковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. печінковий — -а, -е. 1》 Прикм. до печінка. || Який здійснюється печінкою. || Вигот. з печінки. Печінковий паштет. 2》 Власт. хворому на печінку. Печінкова недостатність — порушення функцій печінки, що супроводжується нервово-психічними розладами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. печінковий — ПЕЧІ́НКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до печі́нка. Печінкова клітина, розмножуючись, може дати тільки подібну до себе за формою і фізіологічним значенням печінкову клітину (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах