пивко
ПИВКО́, а́, с., розм. Пестл. до пи́во.
Одні примостилися під вокзалом чай пити; другі розтеклись по халабудах пивком прохолодитися (Мирний, III, 1954, 263);
[Самосад:] Давай, друг, пивка вип’ємо. Вгощаю (Корн., II, 1955, 281).
Словник української мови (СУМ-11)