пиляка
ПИЛЯ́КА, и, ж., рідко. Те саме, що пилю́га́.
Поять [люди] свій товар, миють волів від дорожної пиляки (Фр., VIII, 1952, 360);
Коло натовпу.. бігають, брьохають [діти] по пиляці (Ю. Янов., IV, 1959, 27).
Словник української мови (СУМ-11)ПИЛЯ́КА, и, ж., рідко. Те саме, що пилю́га́.
Поять [люди] свій товар, миють волів від дорожної пиляки (Фр., VIII, 1952, 360);
Коло натовпу.. бігають, брьохають [діти] по пиляці (Ю. Янов., IV, 1959, 27).
Словник української мови (СУМ-11)