пирскання
ПИ́РСКАННЯ, я, с. Дія за знач. пи́рскати і пи́рскатися.
Коли немає вітру, тоді в підгірному селі так тихо, що скрізь з кожного подвір’я й на кожній вулиці виразно чути ремигання волів і задоволене пирскання коней (Епік, Тв., 1958, 394).
Словник української мови (СУМ-11)