писклявий

ПИСКЛЯ́ВИЙ, а, е. Те саме, що пискли́вий.

В кутку вагона сварилися. Писклявий, сердитий голос насідав на молодий, несміливий (Хор., Незакінч. політ., 1960, 139);

Ад’ютант квапився, і кожен раз, коли він спинявся, наджидаючи, хлопцям доводилося підбігати на його пискляві покрикування (Ле, Клен. лист, 1960, 50).

Значення в інших словниках

1. писклявий — пискля́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. писклявий — -а, -е. Те саме, що пискливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. писклявий — ПИСКЛЯ́ВИЙ, а, е. Те саме, що пискли́вий. В кутку вагона сварилися. Писклявий, сердитий голос насідав на молодий, несміливий (А. Хорунжий); Ад'ютант квапився, і кожен раз, коли він спинявся, .. доводилося підбігати на його пискляві покрикування (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
4. писклявий — ВИСО́КИЙ (про звук, голос — який звучить високо), ТОНКИ́Й, ПИСКЛИ́ВИЙ (ПИСКЛЯ́ВИЙ) (також про крик). — Відчиніть, відчиніть, добрий чоловіче.., — говорила Маруся високим голосом (Г.  Словник синонімів української мови