питаний

ПИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин ч. до пита́ти.

Параска, всміхаючись, вихилила голову крізь двері. — Вже панич встали і убралися, — сказала вона й не питана (Фр., III, 1950, 435);

// пи́тано, безос. присудк. сл.

[Ключар:] Тепер і ви збирайтеся. На допит вас казано привести. Та не всіх. Руфін з Прісціллою хай зостаються. Їх питано (Л. Укр., II, 1951, 503).

Значення в інших словниках

1. питаний — пи́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. питаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до питати. || питано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. питаний — ПИ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пита́ти. Параска, всміхаючись, вихилила голову крізь двері. – Вже панич встали і убралися, – сказала вона й не питана (І. Франко); // пи́тано, безос. пред. [Ключар:] Тепер і ви збирайтеся. На допит вас казано привести.  Словник української мови у 20 томах