пихуватий
ПИХУВА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що пихови́тий.
Не повернулась чомусь під батьківський дах після розлуки зі своїм пихуватим, але безхарактерним Борисом і Тетяна (Шовк., Людина.., 1962, 59).
Словник української мови (СУМ-11)ПИХУВА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що пихови́тий.
Не повернулась чомусь під батьківський дах після розлуки зі своїм пихуватим, але безхарактерним Борисом і Тетяна (Шовк., Людина.., 1962, 59).
Словник української мови (СУМ-11)