плавно
ПЛА́ВНО. Присл. до пла́вний.
Потурайчин говорив дуже плавно (Март., Тв., 1954, 363);
Десна тихо і плавно котила хвилі до Дніпра (Десняк, Вибр., 1947, 180).
Словник української мови (СУМ-11)ПЛА́ВНО. Присл. до пла́вний.
Потурайчин говорив дуже плавно (Март., Тв., 1954, 363);
Десна тихо і плавно котила хвилі до Дніпра (Десняк, Вибр., 1947, 180).
Словник української мови (СУМ-11)