плазом
ПЛА́ЗОМ, присл.
1. Не відриваючи тіла від якої-небудь поверхні; повзучи.
Пригинаючись, а де й плазом я хоробро подався далі (Донч., V, 1957, 193);
— Я.. ітиму, поки є сили, а впаду, то плазом поповзу (Жур., Дорога.., 1948, 38).
2. Плоскою, широкою стороною донизу.
Опускається шабля плазом на голову прапороносця… (Шиян, Гроза.., 1956, 70);
Підлогу зробили з червоної цегли, укладаючи її плазом, на шлаковій подушці (Колг. Укр., 5, 1959, 27).
Лежа́ти пла́зом — лежати нерухомо (на спині або животі).
Лежить Карпо на лаві плазом, мов зарізаний кабан, і пальцем не ворухне (Коцюб., І, 1955, 303).
Словник української мови (СУМ-11)