планшир

ПЛАНШИ́Р, а, ч., мор. Захисний обвід з дерев’яних брусів або сталевих полиць на краях палуби судна, на борту човна чи яхти.

Ухопившись руками за планшир, штурман плигнув на кригу (Трубл., Лахтак, 1953, 159).

Значення в інших словниках

1. планшир — планши́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. планшир — -а, ч., мор. Захисний обвід із дерев'яних брусів або сталевих полиць на краях палуби судна, на борту човна чи яхти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. планшир — ПЛАНШИ́Р, а, ч., мор. Захисний обвід з дерев'яних брусів або сталевих полиць на краях палуби судна, на борту човна чи яхти. Ухопившись руками за планшир, штурман плигнув на кригу (М. Трублаїні).  Словник української мови у 20 томах
4. планшир — планши́р (англ. planksheer) заокруглений брус, що проходить по верхньому краю борту шлюпки або поверх сталевого фальшборту у великих суден.  Словник іншомовних слів Мельничука