Словник української мови в 11 томах

пластрон

ПЛАСТРО́Н, а, ч. Добре накрохмалена нагрудна частина чоловічої верхньої сорочки, яку надягають під відкриту жилетку до фрака або смокінга;

// Оздоба у вигляді вставки на грудях жіночої сорочки або блузки.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пластрон — пластро́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пластрон — -а, ч. Добре накрохмалена нагрудна частина чоловічої верхньої сорочки, яку надягають під відкриту жилетку до фрака або смокінга. || Оздоба у вигляді вставки на грудях жіночої сорочки або блузки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пластрон — ПЛАСТРО́Н, а, ч. Добре накрохмалена нагрудна частина чоловічої верхньої сорочки, яку надягають під відкриту жилетку до фрака або смокінга; // Оздоба у вигляді вставки на грудях жіночої сорочки або блузки.  Словник української мови у 20 томах
  4. пластрон — пластро́н (франц. plastron, від італ. piastrone – нагрудник) туго накрохмалена погрудна частина верхньої чоловічої сорочки (під відкритим жилетом при фраці чи смокінгу).  Словник іншомовних слів Мельничука