платинка
ПЛАТИ́НКА, и, ж., діал. Зменш.-пестл. до плати́на.
Почув [Славко], що.. кінець носа свербить. З поспіхом ухопив платинку та й натирав ніс аж до болю (Март., Тв., 1954, 257);
Перетираючи сухою платинкою Любині книги від пилюги,.. не раз розкривала [Мотря] якусь товстішу (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 355).
Словник української мови (СУМ-11)