плентати
ПЛЕ́НТАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що пле́нтатися.
По бульвару плентає, як нічна тінь,.. стара жінка (Вас., II, 1959, 288);
Піднявся [Іван] на ноги, — ослаб… Ледве плентав… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 273).
[Ле́две] пле́нтати нога́ми — іти повільно, через силу.
Він плентав ногами, згорбився, мов під тягарем (Фр., IV, 1950, 468);
Худоба ледве плентала ногами (Ле, Ю. Кудря, 1956, 240).
Словник української мови (СУМ-11)